Козинецька рідна сторона,

Квітує коли літо і весна...

 

 

 

Так натхнено дзвонять Великодні дзвони,

Срібний голос вітер зносить до небес.

Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,

Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!!!

 

 

 

Тітонька сова, мудра голова: хоч в ночі літа, все на світі зна!

 

 

 

 

 

 

 

Немов війну ми згадуєм той день,

Немов чуму, що поповзла землею

Й не зупиняється ні уночі, ні в день,

Ніхто не видумав ще зброї проти неї

Слова ці знають і старі, й малі: 

"Чорнобиль", "радіація" і "зона",

Та ще страшніші їхні похідні

І "рак", й "рачиця", "лімфи"й "аденома" 

Вмирають люди, пусткою стають

Колись життям наповнені оселі...

Кому в майбутньому історики "приш'ють"

Цей геноцид українських поселень!

 

 

 

 

                                    

202 роки від дня народження Великого Кобзаря українського народу - Т. Г. Шевченка

 

Щовесни , коли  тають  сніги

і на рясті засяє  веселка.

Повні  сил  і живої снаги ,

Ми  вшановуєм  пам*ять  Шевченка .

 

Співай  село , щоб  всім  весело  було,

 

щоб  ще  краще  село  розцвіло !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Героїв  свіча  і пам*яті сльоза

 

Додолу з неї  краплями  стікає

 

Земля ридає , плачуть небеса 

 

Героїв  Україна пам*ятає

 

Вишивана доля моєї землі!

Добрий сміх не б'є не мучить, він на світі вчити учить! (свято гумору у місті Липовець)

Існує книг багато на землі
Вони цікаві, мудрі, гарні
Та кожний з нас, дорослий чи малий
Всяк казочку читати полюбляє

В бібліотеку завітай - нову книгу почитай!